(23.01.2010 05:06)Barbie писав(ла):  У вас, я помітила, явно проблеми з дівчатами... Можливо через не дуже приязне до них ставлення... Подумайте, адже це відчувається...

проблем - 0
в інтернеті мені подобається так себе вести )))

To Rollex: Ага, в інтернеті ви показуєте те, про що насправді думаєте, але не показуєте в реальному житті.

всё мы вам показываем!!!

To Archi: А конкретніше можна???

to Barby
та ні ... я в живу себе по різному поводжу, але в інтернеті - все по іншому, так як місцями незнаєш хто читає твої пости, потрібно приховувати себе справжнього ...

зато в реале точно знаешь, кто тебя слышит, и обычно этот кто-то - знакомый... Так что в нете всё-таки мы более расслабленные, чем в реале. То же самое касается людей, которым тяжело общаться в реале в силу каких-нибудь комплексов, им намного проще общаться здесь (кстати, людей таких очень много).

(03.02.2010 01:05)Archi писав(ла):  зато в реале точно знаешь, кто тебя слышит, и обычно этот кто-то - знакомый... Так что в нете всё-таки мы более расслабленные, чем в реале. То же самое касается людей, которым тяжело общаться в реале в силу каких-нибудь комплексов, им намного проще общаться здесь (кстати, людей таких очень много).

точно, яб наприклад на вулиці ніколи не заговорила з хлопцем перша, а в інтернеті, якось простіше

та ладно ... які там комплекси живу ... для чого ...
звісно що в неті багато приміивних висить які в живу і слова вимовити не можуть ...
а про те що дівчата перші слова бояться вимовити - це не досить і правильно ... он мене вчора на прогулянку дівчина запросила ... сама ініціативу проявила ...

Думаю, Rollex, якщо людина розумна, то це видно і в інтернеті- по тому як вона висловлює свої думки і наскільки зрозуміло, лаконічно і змістовно будує речення.

Я знала,що ревнощі-це пустий страх і брехливе відчуття,це боязнь втратити. Адже якщо приводу немає, то ревнувати безглуздо, а якщо він є, то ревнувати вже пізно.


Я навіть хотіла боротися за свої почуття….Не хотіла віддавати просто так….не опускати руки…не здаватися без бою…. Проте пригадала одну таку дитячу гру школярів, коли треба бігати навколо стільців,яких менш чим гравців.А коли закінчується музика потрібно зайняти стілець першому.І зрозуміла, що буду грати в туж саму гру, коли намагатимусь боротися…Навіщо бігати удвох ,а то і у трьох довкола одного стільця,намагаючи перехитрити суперниць і зайняти стілець першим,смішити оточуючих,злитись і знервуватись….Дійшла до висновку,що озирнувшись довкола стільки вільних стільців… і що вже доросла…. і пора перестати грати в дитячі ігри.