Кохання до одруженого..

[Одинокая волчица]

Допоможіть,будь-ласка,порадою!
Не знаю,що мені робити?Весь час нервую,ночами майже не сплю,все думаю-думаю і не можу зробити правильного вибору.
Справа в тім,що я "захворіла" коханням до одруженого чоловіка.Інакше,як хворобою,свій стан я не можу назвати.
Ми з ним співробітники.Мені-27,йому-38.У нього дружина і двоє дітей 16 і 12 років.Ми з ним бачимось рідко,оскільки живемо в різних містах,хоча й працюємо в одній компанії.Але щодня,окрім вихідних,ми з ним розмовляємо по телефону по 2 години в день як мінімум.Спілкуємось ми по роботі,але при цьому зачіпаються й особисті теми.Він знає про мене все ,я про нього теж.Мені здається,що він має до мене якісь почуття,але ще не готовий в цьому зізнатись.Я не хочу розбивати чужу сім'ю!Але без нього я не дихаю,не живу і просто божеволію.Я і хочу,і боюся зізнатися йому в своєму коханні.Адже між нами може закінчитися наша дружба,якою я дуже дорожу.
От я й прошу вашої допомоги,поради,можливо в когось щось подібне траплялося в житті?

[Меріем]

Я думаю, що вам краще признатися в ваших почуттях до нього...Вам тоді буде легше, ще й при тому що підозрюєте, що він також щось до вас відчуває...

[Зі смаком кави...]

Сім"я - це святе... треба це памятати що ви можете бути на місці його дружини ... як би ви почувались зоставшись з двома дітьми і з чоловіком "гулякою".??.. я думаю не дуже... інколи любов буває нещасна , але вона проходить, я впевнена Ви ще зустрінете свою долю...))

[ksuhadvs@rambler.ru]

Серцю не прикажеш.Можна закрутити флірт з ним, але сім'ю не варто розбивати.В мене подружка розбила сім'ю, але вона з ним не щаслива постійно в сльозах - на чужому горі щастя не побудуєш.

[Личность]

а я думаю, що ніякого флірта з ним не потрібно...просто постарайся відволіктись від нього...познайомся з кимось...постарайся переключитись на когось іншого...знаю..спочатку буде важко...але повір так буде краще впершу чергу для тебе...