закон БУМЕРАНГА(невзаємне кохання)

[ksuhadvs@rambler.ru]

Всім привіт! Хочу розповісти про свою історію і запитати проради як бути далі...
Коли я була в першому класі мене покохав один однокласник(Вова), може це буде звучати смішно, але це так- перша його любов, та його почуттів я не розділяла, інакше сказати я їх ігнорувала, і казала завжди "ніколи", і так продовжувалось поки ми не закінчили школу, кожен пішов своєю стежиною. Я пішла на роботу, працювала і там познайомилась із хлопцем. Роки бігли, але мій однокласник не переставав мене кохати, він ні з ким не зустрічався, чекав на мене, але я і не думала бути з ним, я зустрічалась із хлопцем, а Вова просто за цим всім спостерігав. Пам'ятаю, як сьогодні я прийшла до нього додому і запросила на своє весілля, тоді я і подумати не могла, що в той день робилось в нього на душі.І вот моє весілля- він прийшов,але я знову ж таки сприйняла тоді його як свого однокласника, гостя на весіллі.Через рік я з чоловіком розлучилась, житя в мене з ним не склалося, хоча в глибині душі я це знала, що тим мало і закінчитись. І знову я в себе в дома,вже розлучена. Мій однокласник їздить на крутій машині і здається в нього все добре,хоча в селі ходять слухи, що він зустрічається з жінкою старшою від нього на 13 років, в якої троє дітей, але визнаю в її 37 років вона виглядає дуже навіть не погано...І тут організовується зустріч з однокласниками...Ця зустіч в моєму житі все змінила, я ще сьогодні не можу зрозуміти як все сталося,того вечора я почала упадати за Вовою, хоча на той час в мене був хлопець який за ради мене готовий на все.В той вечір я все ж таки замутила з ним, відчувала себе такою щасливою, ми двоє зустрічали сонце, тоді я хотіла, щоб час зупинився, одне було обідно чого стільки років я не зробила цього скоріше. Він розказував мені як важко він мучився всі 18 років через мене, я себе почувала останьою людиною через це.Я думала, що нарешті все налагодиться, я залишу свого хлопця, а він свою.Але...Я лишити змогла, а він ні. Ми час від часу зустрічались, все було дуже класно, але я була на другому плані,Наталя(його "пасія") була на першому.Це вона допомогла йому забути мене, навчила його жити без мене. Хоча я думаю, що в глибині душі він кохає мене, а не її, а її він просто вдячний за все і неможе лишити.Останій раз як я з ним спілкувалась в телефоному режимі, це було на моє день народження , я святкувала і щось мені захотілось хоча б почути його голос, ну і я звичайно подзвонила до нього він не брав трубку. Через деякий час він передзвонив до мене і почав мені дякувати за те що я подзвонила невчасно, в його голові була якась ненавість до мене, я так зрозуміла що тоді він був з нею...Після того я до нього дзвонила він не брав трубку я йому написала смс, що за все йому дякую і що я все зрозуміла.Напевно в мене нічого з ним не може бути, він постійно мені повторював: "Як би я не хотіва з тобою бути - я не буду з тобою, я не можу забути ті страждання які ти мені завдала." Я знаю, що я сама у всьому винна,але що робити, я не можу без нього...Ми вже не спілкуємось 23 дня, я роблю вигляд що мені байдуже,з його другом я часто спілкуюся, але за нього нічого не запитаю, хоча цікаво як він, але я знаю що якщось запитаю Вова про це буде знати обов'язково,а я тримаюсь і чекаю що буде дальше.Як мені його повернути????Що зробити???????.

[master]

Я так зрозумів, що як тільки він почав їздити на крутій машині, то він вам почав подобатись?
то може ви запали на круту машину?..

[ksuhadvs@rambler.ru]

Ні! Я вже над цим питанням задумувалась.

[Зі смаком кави...]

ми всі робимо помилки за які потім повинні відповідати, але, якщо чесно , то він мабуть просто хоче щоб ви відчували себе винною за всі його "незгоди", судячи з Вашої розповіді, то великим коханням, щодо Вас він не переймається,хоча я можу й помилятись, якщо ж він Вас кохає, то нікуди не дінеться і сам повернеться, але як би там не сталося, час пройде і все теж пройде і , можливо, завтра Вас чекає ще більше кохання і ви зустрінете собі людину "по душі". Не зациклюйтесь на цій ситуації в житті багато цікавого , Вам потрібно відволіктись і головне , памятайте що кожен сам будує собі свою долю, і Ви не винні що і його склалось так життя , Взагалі чоловіки люблять прикинутись безпомічними і нещасними, щоб їх пожаліли, а в жінок прокидається до такого материнський інстинкт )))

[ksuhadvs@rambler.ru]

Дякую за пораду. Я стараюсь не дзвонити до нього і робити вигляд, що мені все байдуже,але серцю не прикажеш...

[Зі смаком кави...]

все в житті наладиться))