(27.02.2010 11:05)lyudka_life@mail.ru писав(ла):  Дійшла до висновку,що озирнувшись довкола стільки вільних стільців… і що вже доросла…. і пора перестати грати в дитячі ігри.

(27.02.2010 11:05)lyudka_life@mail.ru писав(ла):  Я знала,що ревнощі-це пустий страх і брехливе відчуття,це боязнь втратити. Адже якщо приводу немає, то ревнувати безглуздо, а якщо він є, то ревнувати вже пізно.


Я навіть хотіла боротися за свої почуття….Не хотіла віддавати просто так….не опускати руки…не здаватися без бою…. Проте пригадала одну таку дитячу гру школярів, коли треба бігати навколо стільців,яких менш чим гравців.А коли закінчується музика потрібно зайняти стілець першому.І зрозуміла, що буду грати в туж саму гру, коли намагатимусь боротися…Навіщо бігати удвох ,а то і у трьох довкола одного стільця,намагаючи перехитрити суперниць і зайняти стілець першим,смішити оточуючих,злитись і знервуватись….Дійшла до висновку,що озирнувшись довкола стільки вільних стільців… і що вже доросла…. і пора перестати грати в дитячі ігри.