Історія мого кохання

[Inquirez]

Я хочу розповісти історію свого кохання, вибачаюсь за похибки і некоректність роботи. Я буду писати частинами щоб було легше зрозуміти.
З чого почати. Мабуть з початку.
Цього літа я познайомився з дівчиною. Я закохався як хлопчисько. У перший день я старався не показувати їй своїх намірів.
Але сталось так, що вона попала на день народження до мого друга. Ну... тобто запросили її сестру ,а вона пішла за компанію.
Я вирішив, що можна діяти. Окрім того мій друг сказав, що дівчина класна і тоже про мене розпитувала. Все було очевидно. Почався флірт, питання і тому подібне. Я і не замітив як ми зблизились. Дійсно, це було свято. Та настав вечір, я сказав що проведу її до дому. Ми йшли по дорозі, падав легкий дощ і розмовляли про наші характери. От ми біля будинку.. я взяв у неї номер телефону і дав їй свій. Завтра я намітив зустріч, вона погодилась і сказала що зателефонує коли буде готова.
Я хотів запропонувати їй зустрічатись.
На наступний день, точніше ближче до вечора вона зателефонувала. І от
Я, вона, квіти і ці слова. Мабуть я не забуду йього ніколи. Вона погодилась і цей ніжний поцілунок, що вона мені подарувала.
Назад ми йшли і тримались за руки. Вона несла букет троянд. Ми розмовляли і посміхались.
Стусунки продовжувались. Ще три тижні ми були щасливі. Зустрічі в парках. Поцілунки під місяцем. Все було наповнене романтики.
Та от прийшла осінь. Навчання.

Негаразди почались коли вона попала в лікарню з переломом руки. Справа в тому, що вона займається гімнастикою і от... невдалий стрибок.
Це був шок.. в мене рвало дах.
Думаю, що кожен зустрічався із чимось подібним.
Та тут був головний сюрприз. Одного разу, я вчився і приходив до неї на вихідних і приктично цілими днями сидів з нею. Так от... Неділя, мені треба поспішати до Львова. По дорозі я вирішив зайти і ще раз провідати. Ми були в палаті, тут несподівано до нас зайшов якийсь хлопець. Надя, так звати дівчину, одразу впала на мороз і то просто лютий мороз від мене. Вона сказала хлопцеві щоб йшов за нею і вони вийшли. Я спочатку не дуже все зрозумів, я був в шоці. Маса запитань в голові. Ще пару секунд, я зібрав думки і вирішив піти за нею... коли я вийшов з кімнати то побачив що вона сидить у нього на колінах і сміється. Шок продовжувався але я контролював себе.
Далі до неї зателефонувала мама і вона відйшла. я вирішив познайомитись з гостем. Діалог виглядав типічно. і на запитання хто він для Наді цей незнайомець відповів :"Я її хлопець, щойно приїхав з моря"
Я просто... ну це дивне відчуття.

та от, Надя повертається і сідає до незнайомця на коліна. Без слів у мою сторону. Вони продовжують розмову, хлопець показує їй фото.
я побілів, пішов без слів.........на мене ніхто не звернув увагу.

Пройшла година. Я сидів на зупинці. Багато думок і емоцій. Лишніх, необхідних. Все в перемішку.......
Тут СМС "Назар мені ставлять гіпс(Назар це я) тримай за мене кулаки, я тебе кохаю, не зважай на Вову(це незнайомець)....

Зараз маю роботу... це реальна історія.. я буду викладати частинами.
Цікаво почути думку.

---

Там є фраза "Мабуть я не забуду йього ніколи" не йього а цього) сорь.

[masia]

чекаю продовження

[Angel without wings]

Я думаю, що вона просто вирішила скористатися обома!!!!!!!!!! Чекаю на історію!!!!!

[mrdes]

- Найкращі друзі
Два найкращих друга, дуже подібні між собою, їли з одної миски, спали на одному коврику. Все що мали - ділили. Разом тішились над перемогами, разом терпіли невдачі. Але біда, подобались одні і ті самі дівчата... Одного разу через таку дівчину навіть дуже сильно посварились. "Навіщо я їх познайомив?" - крутилось в мене в голові! Зрада, біль, депресія, алкоголь... коли втрачаєш не тільки кохану людину, а й найкращого друга... Але час все лікує... Все проїхали!..

Коли він закохався, то навіть не хотів мене з Нею познайомити. Боявся щоб я не зробив так, як він колись, боявся, дуже боявся. Тільки завжди розповідав про Неї, яка Вона чудова... Але таку красу не сховаєш, з часом він нас познайомив. І ми почали разом гуляти, він зі своєю дівчиною я і своєю. В них вже були заручини, вже до весілля доходило.

Але тут прийшли документи з посольства. І поїхав він за океан. Обіцяв що забере її з собою, влаштується і забере. Вона його чекала. Сильно чекала. Але там зовсім інше життя, люди прив"язані до пана долара і живуть раціонально...

- Зустріч що змінила все моє життя
У країні мрій, там далеко за океаном, він знайшов нову дівчину, нове кохання, яка зрештою стала його дружиною.

Він дзвонив до мене, розповідав про своє вже нове кохання... А вона, а вона, сиділа тут сама... Вона тяжко пережила це розставання. А я рідко бачився з Нею, десь так на зупинці, на ходу, обмінювались привітами... Якось просто так ми обмінялись номерами телефонів. В мене на рахунок неї навіть в думках небуло ніяких планів, в моїй підсвідомості вона все ще залишалась дівчиною мого друга! Хоча вони вже не були разом, але, але, але... В мене було своє життя в неї своє.

І ось в один зимовий вечір, я був дуже настроєний кудись піти, але ніхто не міг(не хотів) скласти мені компанію. В телефоні я знайшов її номер, і запросив піти на піццу... І з того часу, оця "випадкова" зустріч затягнулась вже більш ніж на 4 роки сімейного життя

[Галя]

печальна історія...

[Душа]

а де продорження..інтересно чим це все закінчилось?